ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Дане Положення розроблено для проведення педагогічного експерименту щодо запровадження в університеті кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
Положення розроблено на підставі "Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 48 від 23.01.2004 р. "Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модуль-ної системи організації навчального процесу" та "Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах", затвердженого наказом Міністерства освіти України № 161 від 02.06.1993 р.
1.2. Нові терміни, що введені Міністерством освіти і науки України:
- кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі - КМСОНП) - це модель організації навчального процесу, що ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів);
- заліковий кредит (залікова освітня одиниця, кредит ECTS) - це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або їх блоку;
- модуль - це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу;
- змістовий модуль - це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові;
- блок змістових модулів - це сукупність змістових модулів, поєднаних за ознакою відповідності певному розділу навчальної дисципліни.
1.3. Метою впровадження КМСОНП є підвищення якості підготовки фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі.
1.4. Основним завданнями КМСОНП є:
- адаптація ідей Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS) до системи вищої освіти України;
- забезпечення студентові можливості навчання за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми;
- стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти.
- інформаційний пакет з такою інформацією та матеріалами:
- договір про навчання між студентом і університетом (напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування, порядок розрахунків);
- академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі кредитів і за шкалою успішності на національному рівні та за системою ECTS.
Загальний обсяг дисципліни,
годин
|
54
|
81
|
108
|
135
|
162
|
189
|
216
|
243
|
270
|
297
|
Кількість
залікових кредитів ECTS
|
1,5
|
2,25
|
3,0
|
3,75
|
4,5
|
5,25
|
6,0
|
6,75
|
7,5
|
8,25
|
- використання модульних технологій навчання;
- упровадження залікових освітніх одиниць Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS);
- забезпечення навчання студентів за індивідуальними планами та можливості особистої участі у їх формуванні.
1.5. Для впровадження КМСОНП треба мати такі основні елементи ECTS:
- загальна інформація про університет;
- перелік напрямів підготовки, спеціальностей та спеціалізацій спеціальностей;
- змістові модулі із зазначенням обов'язкових та вибіркових дисциплін;
- методики й технології викладання;
- форми та умови проведення контрольних заходів;
- система оцінювання якості освіти;
2. ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МОДУЛІВ
ТА ПРИЗНАЧЕННЯ КРЕДИТІВ
2.1. Навчальні плани за напрямами (спеціальностями) підготовки складаються на підставі стандартів вищої освіти, а за їх відсутністю - вимог діючих освітньо-професійних програм, освітньо-кваліфікаційних характеристик і структурно-логічних схем підготовки фахівців.
2.2. Навчальна дисципліна формується як система змістових модулів, об'єднаних у блоки змістових модулів - розділи навчальної дисципліни. У кожному семестрі організується вивчення двох блоків змістових модулів.
2.3. Кредит ЕСТS відбиває трудомісткість кожного виду навчальної роботи, до якої відносяться лекції, практичні та лабораторні заняття, семінари, колоквіуми, консультації, виробнича практика, підготовка і захист курсових і дипломних проектів (робіт), проміжний і підсумковий контроль, самостійна робота (у бібліотеці, в комп'ютерному класі, на кафедрі, вдома, в гуртожитку), інші види та елементи навчальної роботи ЕСТS.
2.4. Обсяг залікових кредитів на навчальну дисципліну визначається як частка відділення на 36 загального обсягу годин на дисципліну. Приклад співставлення навчальних годин і залікових кредитів ECTS для певних навчальних дисциплін наведений у табл. 1.
2.5. На дисципліну, з якої передбачено семестровий екзамен, додається 1 кредит ECTS; на дисципліну, з якої передбачено державний екзамен, - 1,5 кредиту; один тиждень виробничої практики становить 1,5 кредиту; один тиждень підготовки та захисту дипломного проекту (дипломної роботи, кваліфікаційної роботи) - 1,5 кредиту; підготовка та захист курсового проекту (роботи) - 0,5 кредиту.
2.6. Складання заліку по дисципліні, консультації та виконання індивідуальних робіт входять до загальної трудомісткості дисципліни у кредитах ECTS.
2.7. Додатково залікові кредити додаються за такі види роботи:
- підготовка матеріалу та доповідь на університетській студентській науковій конференції - 0,25 кредиту;
- участь в університетській студентській олімпіаді зі здобуттям призового місця - 0,25 кредиту;
- підготовка матеріалу та участь у науковій конференції (олімпіаді, конкурсі) державного або міжнародного рівня - 0,5 кредиту;
- участь в олімпіаді (конкурсі) державного або міжнародного рівня зі здобуттям призового місця - 1 кредит;
- підготовка матеріалу та видання статті в науковому збірнику - 0,5 кредиту;
- підготовка заявки на винахід - 0,5 кредиту;
- виконання дипломного проекту (дипломної роботи), прийнятого до впровадження або впровадженого у виробництво, - 0,5 кредиту.
3. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН СТУДЕНТА
3.1. Навчання студента здійснюється за індивідуальним навчальним планом, який складається на кожний навчальний рік.
3.2. Розробка індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі переліку блоків змістових модулів, сформованих на основі освітньо-професійної програми і структурно-логічної схеми підготовки фахівців.
3.3. Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, що не перевищує граничного терміну навчання. Нормативний термін навчання визначається на підставі стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на один рік. Різниця між граничним і нормативним термінами навчання не фінансується з державного бюджету.
3.4. Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни. Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вибіркові змістові модулі забезпечують виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вони сприяють академічній мобільності і поглибленій підготовці в напрямках, визначених характером майбутньої діяльності фахівця. Сукупність нормативних змістових модулів визначає нормативну (обов'язкову) складову індивідуального навчального плану студента.
3.5. Індивідуальний навчальний план студента за певним напрямом (спеціальністю) формується особисто студентом під керівництвом куратора спеціальності відповідної випускної кафедри до початку навчального року.
При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного і попередніх навчальних років.
Формування індивідуального навчального плану студента за певним напрямом (спеціальністю) передбачає можливість індивідуального вибору змістових модулів (дисциплін) вибіркової частини навчального плану з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівця. При цьому сума обсягів обов'язкових та вибіркових змістових модулів, передбачених для вивчення протягом навчального року, повинна становити не менше 60 залікових кредитів.
3.6 Система дає змогу здійснювати перехід студента на навчання за іншим напрямом (іншою спеціальністю) в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань).
Спорідненість напрямів підготовки визначається спільністю переліку змістових модулів, що відносяться до нормативної складової індивідуального навчального плану студента цих напрямів підготовки, коли різниця між обсягами необхідних змістових модулів може бути засвоєна студентом у межах граничного терміну підготовки.
4. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ
4.1. Формами організації навчального процесу в умовах КМСОНП є: лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, всі види практик, консультації, виконання самостійних завдань та інші види навчальної і науково-дослідницької діяльності студентів.
4.2. Навчання студентів здійснюється згідно з графіком навчального процесу за кредитно-модульною системою.
Семестр налічує два модулі, протягом яких вивчаються певні блоки змістових модулів. В осінньому семестрі після першого модуля проводиться перший модульний контроль протягом двох тижнів. Потім проводиться другий модуль, після якого також протягом двох тижнів проводиться другий модульний контроль. Графіком передбачені тижні самостійної роботи студента.
Підсумковий (семестровий) контроль здійснюється на підставі результатів першого та другого модульного контролю.
Аналогічні принципи покладені у графік навчального процесу весняного семестру.
5. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
5.1. Організація навчального процесу в університеті за кредитно-модульною системою характеризується такими основними особливостями, що відрізняє її від традиційної:
5.2. Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП передбачає використання всіх документів, регламентованих чинною нормативною базою щодо вищої освіти України, адаптованих і доповнених з урахуванням особливостей цієї системи.
Для кожного напряму (спеціальності) підготовки на факультетах (у навчально-наукових інститутах) та кафедрах повинні бути:
- робочі навчальні програми з кожної навчальної дисципліни з розбивкою на змістові модулі й представленням їх обсягу у кредитах ECTS;
- комплекти матеріалів для проведення поточних, модульних та семестрових контрольних заходів (тести, контрольні завдання, навчальні матеріали у електронній формі, методичні посібники тощо).
5.3. Організаційне супроводження педагогічного експерименту та систематичний моніторинг його результатів забезпечує департамент навчальної роботи.
6. КОНТРОЛЬ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТА
6.1. До контрольних заходів належать поточний, модульний (проміжний) тапідсумковий (семестровий) контроль, які проводяться з метою оцінки результатів на певному етапі навчання.
Поточний контроль - це оцінювання засвоєння студентом навчального матеріалу під час проведення лекцій, практичних, семінарських, лабораторних занять тощо.
Модульний (проміжний) контроль - це оцінювання засвоєння студентом навчального матеріалу блоків змістових модулів, винесених на цей контрольний захід.
Підсумковий (семестровий) контроль - це екзамен, диференційований залік або залік в обсязі навчального матеріалу, визначеного робочою навчальною програмою дисципліни на даний семестр.
Підсумковий (семестровий) контроль - це період підведення підсумків навчальної роботи студентів протягом семестру. Тривалість і терміни його проведення визначаються тривалістю і термінами проведення модульного контролю МК2, який передбачається робочим навчальним планом та встановлюється графіком навчального процесу на поточний рік.
6.2. Кожний блок змістових модулів має бути обов'язково оцінений. Студент повинен позитивно скласти модульний (проміжний) контроль. Підсумковий (семестровий) контроль здійснюється за підсумками оцінювання двох блоків змістових модулів у вигляді середньозваженої оцінки наприкінці семестру без організації екзаменаційної сесії. Незадовільні оцінки складання будь-якого модульного контролю вважаються академічною заборгованістю, яка не може бути скомпенсована за рахунок позитивного складання інших блоків змістових модулів.
6.3. Модульний контроль з конкретної навчальної дисципліни для студентів проводиться під час тижнів модульного контролю за окремим розкладом.
6.4. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується в університеті, а саме: оцінки виставляються за трьома шкалами згідно з таблицею їх співставлення .
6.5. Оцінку підсумкового (семестрового) контролю в формі екзамену (диференційованого заліку) студент, який за результатами як першого, так і другого модульного контролю здобув з конкретної навчальної дисципліни по 4...12 балів за університетською шкалою, одержує у вигляді середньозваженої оцінки за університетською, національною та ECTS шкалами.
Студент, який захистив курсовий проект (курсову роботу) на 4...12 балів, атестується з цього виду навчальної роботи за університетською, національною та ECTS шкалами.
6.6. Результати складання підсумкового (семестрового) контролю у формі заліку оцінюються таким чином: "зараховано" - 4...12 балів, "незараховано" - 0...3 бали за університетською шкалою з подальшим переводом у національну та ECTS шкали.
Комментариев нет:
Отправить комментарий