Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського — один з університетів у місті Вінниця, який існує з 1912 року. Свою історію він розпочав з невеликого учительського інституту з трирічним терміном навчання, контингент студентів якого не перевищував 100 осіб.

     Нині тут здійснюється підготовка вчительських кадрів за денною та заочною формами навчання по 18 напрямам, що охоплюють практично усі шкільні предмети. Навчально-виховний процес забезпечують 38 кафедр, на яких працює близько 500 викладачів, з них понад 300 мають науковий ступінь та (або) вчене звання.

Очолює ВНЗ ректор – кандедат педагогічних наук, Наталя Іванівна ЛАЗАРЕНКО

     При університеті діє аспірантура і докторантура, створено спеціалізовані ради із захисту кандидатських дисертацій зі спеціальності 13.00.04. – теорія і методика професійної освіти та зі спеціальності 13.00.07 – теорія і методика виховання на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. Лише у 2010 р. викладачі університету захистили 8 докторських дисертацій.

На базі університету щороку проводяться міжнародні, всеукраїнські, міжвузівські, обласні науково-практичні конференції та семінари. Підтримуються наукові зв’язки з 50 вищими навчальними закладами України. Кафедри встановили в різних формах творчі зв’язки з ВНЗ і провідними науковими центрами понад 20 країн світу.

В університеті діє майже 140 добровільних студентських об’єднань, гуртків, секцій, клубів. Чотири художні колективи носять звання «народний».

     Серед завдань, які держава висунула сучасній освіті, важливе місце належить відродженню й розбудові національної системи освіти. Саме на це зорієнтований Вінницький педуніверситет, який успішно втілює напрацьовані досягнення європейського Болонського процесу, підвищує ефективність багатої традиціями власної наукової школи і з оптимізмом дивиться у майбутнє. Науково-дослідна робота проводиться з пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки. Викладачі є авторами сучасних підручників, навчально-методичних посібників. П’ять збірників наукових праць різного профілю включені ВАК України до переліку видань, в яких можуть публікуватись основні результати дисертаційних досліджень.

Історія

     Навчальний заклад розпочав свою діяльність 1 липня 1912р. у відведеній містом будівлі. Це був невеликий двоповерховий корпус, побудований за проектом архітектора Г.Артинова на Замості (нині проспект Коцюбинського). Керівництво роботою з облаштування інституту було покладено на директора чоловічої гімназії П.О.Адріанова.

Заснування

     Офіційне відкриття Вінницького учительського інституту відбулося 14 вересня 1912р. Інститут було засновано на загальних засадах без поділу на відділення чи факультети. Студент, який закінчував цей навчальний заклад міг викладати будь-який предмет. Спочатку навчалося 20 студентів, у наступні роки контингент зростав, але не сягав понад 100 осіб.

У вересні 1912 року директором інституту було призначено статського радника, кандидата богослов'я М.Д.Запольського, який обіймав цю посаду до 1922 року.

      Перший директор інституту — М.Д.Запольський— народився 1871 року в Уфимській губернії в родині службовця. Закінчив Московську духовну академію. З 1902 року протягом десяти років працював у Казанському вчительському інституті, а в керованому ним Вінницькому інституті викладав педагогіку та психологію. Це була дуже освічена людина, енергійний організатор навчального процесу.

Лютнева революція

     Після Лютневої революції 1917 року, утворення у березні Української Центральної Ради секретаріат з освіти українського уряду розробив програму реформи, в якій центральне місце займала українізація навчальних закладів. У Вінницькому вчительському інституті було введено курси української мови, літератури, історії. На перешкоді українізації стало жорстке і довготривале протистояння між більшовиками і учасниками національно-визвольного руху в Україні. Національних кадрів не вистачало, освітяни гинули від куль, голоду, пошестей. Саме у цей час, 1917—1918 навчального року в інституті викладав українську літературу відомий поет П.С.Карманський, співи— видатний композитор К.Г.Стеценко.

     У 1920р. учительський інститут було реорганізовано в інститут народної освіти (ІНО), в якому функціонувало два відділення — дошкільне та шкільне. При ІНО існували також педагогічні курси. На 1 січня 1921р. загальна кількість студентів становила 212 осіб, педколектив складав 20 чол.

З 1922 по 1924р. інститут очолював викладач педагогіки Ф.А.Кондрацький. У листопаді 1922р. Вінницькому інституту народної освіти було присвоєно ім'я В.І.Леніна. На поч. 1924р. інститут перевели до Кам'янця-Подільського і об'єднали з місцевим ІНО. Натомість, у 1925р. у Вінниці був створений Український педагогічний технікум ім. І. Франка. Директором призначено подільського історика, працівника колишнього ВІНО М.С.Шлепакова. У 1926р. Український педтехнікум ім. І. Франка отримав статус вищого навчального закладу гуманітарного профілю.

     На основі педтехнікуму у серпні 1930р. в м. Вінниці Постановою Ради Народних Комісарів УСРР знову було створено вищий навчальний заклад— інститут соціального виховання, де функціонувало 4 відділення -історико-економічне, агробіологічне, мовно-літературне, техніко-економічне. Директором (з 1930 по 1933р.) було призначено А.Я.Гібера. Навчання проводилось у триповерховому корпусі колишньої гімназії у «Мурах» по вул. Володарського.

     У 1933р. колегія Наркомату освіти УСРР перетворила інститути соціального виховання у педагогічні інститути з 4-х річним терміном навчання. Запроваджувалась факультетна структура закладу (фізико-математичний, мовно-літературний, історичний факультети). З 1933 по 1935р. директором інституту був І.Д.Малий.

1 вересня 1935р. Вінницький педінституту було перетворено на дворічний державний учительський інститут. 4 квітня 1937р. інституту присвоєно ім'я Миколи Островського.

Довоєнні роки

     У довоєнні роки в інституті працювали відомі педагоги і науковці: мовознавець Є.В. Тимченко, природознавець М.І. Безбородько, автор кількох цінних досліджень з геології та архітектури Вінниччини, згодом доктор технічних наук, Заслужений діяч науки України О.К. Бируля, математик, член-кореспондент АН України О.М.Астряб, фізики— член ВУАН В.К.Бернацький і доктор наук, співробітник Інституту фізики АН України І.Д. Конозенко, письменник, лауреат Державної премії України імені Т.Г.Шевченка Г.П.Кочур.

За довоєнне десятиріччя інститут закінчило чимало талановитих випускників: майбутні письменники М. Стельмах, К. Гриб, Ю. Назаренко, О.Левада, Т.Одудько, педагог, доктор психологічних наук І. Синиця, академік О. Мазуркевич та інші.

     22 червня 1941 року в другій половиш дня студентів та викладачів покликали на мітинг, на якому йшлося про особисту участь кожного у захисті країни. Багато з них, не чекаючи виклику, самі пішли до військкомату, записувалися у винищувальні батальйони, замінювали на підприємствах тих, хто пішов на фронт. 28 червня 15 студентських бригад виїхало допомагати колгоспам і радгоспам збирати врожай.

З перших днів війни на фронт пішло близько 20 викладачів і сотні студентів. 18 липня 1941 року інститут припинив діяльність.

Повоєнні роки

     З вересня 1941р. педінститут знову розпочав свою роботу. Ініціювали це професор літератури Бєлінський Д. М. та голова обласного відділу освіти професор СерафімовичВ.О. 1 жовтня 1941р. дирекція інституту оголосила про початок роботи заочного відділення у складі трьох факультетів. На середину січня 1942р. в інституті навчалось 525 студентів. Функціонували також курси по підготовці викладачів німецької мови для середньої школи, на яких навчалось 300 осіб. З лютого 1943 р, педінститут припинив свою діяльність. Значна кількість студентів і викладачів брала участь в бойових діях. Звання Героя Радянського Союзу були удостоєні посмертно викладач М.Ф.Шварцман, студенти П.А.Матиєнко та П.К.Волинець.

     Весною 1944р. одразу після визволення Вінниці інститут відновив свою діяльність в приміщенні СШ №4, по вул. Гоголя. Відкрито три факультети: історичний, мовно-літературний, фізико-математичний. Функціонував при педінституті також учительський інститут з дворічним терміном навчання. Директором інституту призначили П.Т.Пацея, але вже у 1946р. директором став О.М.Ткаченко (з 1961р. він працював вже на посаді ректора інституту).

     У 1953 році інститут перейшов у нове просторе приміщення по вул. Червонопрапорній, 32 (тепер вул. К. Острозького: будинок колишнього управління Південно-Західної залізниці). Фото випуску 1933року: http://centrposlug.com/index.php?option=com_kunena&func=view&catid=4&id=5&Itemid=0&lang=ru (як вставити по іншому - не знаю)

Відкриття факультетів

     У 1956р. започаткували свою діяльність два факультети: фізичного виховання та підготовки вчителів початкових класів. У цьому ж році історико-філологічний факультет (діяв продовж 1953—1956 рр.) було реорганізовано у філологічний.

·         Факультет англійської мови - засновано в 1962 р.

·         Музично-педагогічний факультет - засновано в 1968 р.

·         Природничо-географічний— засновано в 1976 р.

·         Історичний факультет - У 1973 р. відновлено підготовку вчителів історії в 1971р

З 1969 по 1976р. педінститут очолював І.П. Грущенко. 1976 по 2003р.— Н.М.Шунда.

Структура університету

·         Кафедра фізичної географії

·         Кафедра хімії

·         Кафедра біології

На факультеті функціонує 16 лабораторій, в т.ч. біохімії, генетики, фізіології рослин, анатомії людини, гістології, неорганічної хімії, метеорології і кліматології, зоології, ботаніки, фізколоїдної і органічної хімії; 22 навчальних кабінети, комп′ютерний клас, дві студентські наукові лабораторії, кабінети методики викладання географії, біології, хімії. Обладнано біологічний стаціонар для спостережень та дослідів, метеомайданчик, створено геологічний і зоологічний музеї, оранжерею, живий куточок. Придбано необхідне обладнання для проведення всіх видів навчально-польової практики.

•          Інститут педагогіки і психології
•          Кафедра дошкільної та початкової освіти
•          Кафедра психології
•          Кафедра мистецької підготовки
•          Кафедра педагогіки

Інститут педагогіки, психології і мистецтв започаткував свою історію зі створення у 1956 р. факультету підготовки вчителів початкових класів. У 2007 р. факультет було реорганізовано в інститут педагогіки і психології. У 2011 р. на базі інституту педагогіки і психології та факультету музичного мистецтва було створено інститут педагогіки, психології і мистецтв.

•          Інститут філології і журналістики
•          Кафедра методики філологічних дисциплін
•          Кафедра української мови й загального мовознавства
•          Кафедра стилістики й культури мови
•          Кафедра української літератури
•          Кафедра журналістики

Філологічний інститут – найчисельніший, а серед його випускників чимало заслужених учителів, відмінників народної освіти, а також викладачів вищих навчальних закладів, дослідників, письменників та журналістів.

·         Інститут фізичного виховання і спорту

·         Кафедра теорії і методики фізичного виховання

·         Кафедра олімпійського і професійного спорту

·         Кафедра спортивних ігор

·         Кафедра медико–біологічних основ фізичного виховання і фізичної реабілітації

·         Кафедра фізичного виховання

Навчально–матеріальна база інституту є найкращою у місті. В розпорядженні студентів, велика ігрова зала, спеціалізована гімнастична зала, зала спортивної боротьби, тренажерна зала (атлетичної гімнастики), зала для занять з музичної ритміки та настільного тенісу.

Навчально – тренувальний процес здійснюється на найкращих спортивних базах міста: легкоатлетичний манеж «Колос», Центральний міський стадіон, в басейнах спорткомплексів «Авангард» та ВПС України

 Інститут історії, етнології і правознавства

•          Кафедра історії слов'янських народів
•          Кафедра філософії
•          Кафедра етнології
•          Кафедра політології
•          Кафедра всесвітньої історії
•          Історії України,
•          Правознавства

В інституті домінує культ науки. Щорічно викладачі інституту видають кілька монографічних досліджень. В Інституті функціонують проблемна група з дослідження регіональної історії (історії Східного Поділля), навчально-наукова лабораторія з етнології Поділля, наукова лабораторія з дослідження проблем української інтелігенції в національній історії та культурі. В Інституті діють органи студентського самоврядування, які координують наукову роботу, соціально-побутове життя, здійснюють захист прав студентів та організовують їх дозвілля, художню самодіяльність.

•          Інститут математики, фізики і технологічної освіти
•          Кафедра алгебри та методики викладання математики
•          Кафедра математики та інформатики
•          Кафедра фізики
•          Кафедра методики викладання фізики та інформатики
•          Кафедра інформаційних технологій в освіті
•          Кафедра теорії і методики технологічної та професійної освіти
•          Кафедра машинознавства, основ виробництва і безпеки життєдіяльності
•          Кафедра економіки підприємства та економічної теорії

В Інституті на денній та заочній формах навчання підготовка майбутніх вчителів (викладачів) математики, фізики, технологічної освіти здійснюється за трьома освітньо-кваліфікаційними рівнями (бакалавр, спеціаліст, магістр). Нині в інституті навчається біля 700 студентів. Вони мають можливість працювати в сучасних лабораторіях, кабінетах, навчальних майстернях.

 Факультет музичного мистецтва

•          Кафедра культурознавчих дисциплін
•          Кафедра музикознавства та інструментальної підготовки
•          Кафедра хорового мистецтва та методики музичного виховання
•          Кафедра асамблевої гри та естрадного мистецтва
•          Інститут іноземних мов
•          Кафедра російської мови
•          Кафедра англійської філології
•          Кафедра германської та слов′янської філології
•          Кафедра зарубіжної літератури
•          Кафедра іноземних мов

Інститут іноземних мов ефективно реалізує наявний навчальний і науковий потенціал для здійснення гнучкої динамічної ступеневої підготовки фахівців, що дасть змогу задовольняти потреби особистості у здобутті належного освітнього та кваліфікаційного рівнів відповідно до їх здібностей. Щорічно студенти інституту виборюють гранти на навчання за кордоном. Чимало випускників інституту продовжували навчання у магістратурі закордонних університетів.

•          Інститут Гете-Україна
•          Інститут магістратури, аспірантури і докторантури
•          Кафедра інноваційних та інформаційних технологій в освіті
•          Відділи аспірантури, докторантури та магістратури

Навчання в магістратурі ВДПУ здійснюється на підставі міжнародного досвіду, в тому числі використовуються напрацювання російських, польських, німецьких, канадських та інших ВНЗ. Навчання відбувається в річищі вимог Болонської концепції.

Матеріально - технічна база

     Протягом 70—80 розширено навчально-базу інституту. Побудовано і введено в дію лабораторний корпус №3 загальною площею майже 16 тис. кв.м.

Для навчальних цілей обладнано корпус №2 загальною площею понад 3 тис. кв.м. Між корпусами №2 і №3 у двоповерховому приміщені, що з'єднує їх, розміщені п'ять спеціалізованих аудиторій на 600 місць, клуб з актовою залою на 750 місць, відділи бібліотеки.

Збудовано також п"ять гуртожків на 2800 місць. У 1987р. в інституті відкрито санаторій-профілакторій «Педагог», де щорічно оздоровлюється 1000 студентів.

У 2001 р. введено в експлуатацію нову їдальню на 300 місць, у 2003 р. – два кафетерії, у 2009 р. – оновлено приміщення бібліотеки, у 2010 р. – відкрито спортивний комплекс зі штучним покриттям, зростає кількість сучасних засобів обчислювальної техніки. У 2012 році оновлена і проведена модернізація мистецького центру.

Творча праця колективу інституту дістала гідну оцінку. За виконання і перевиконання завдань XI п'ятирічки у 1985 році інституту присуджено перехідний Червоний прапор Міністерства освіти СРСР і Президії ЦК профспілки працівників освіти, вищої школи і наукових установ. За підсумками Всесоюзного соцзмагання у 1986 році— перехідний Червоний Прапор ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС, ЦК ВЛКСМ.

Понад 150 викладачів інституту удостоєні звання відмінника народної освіти України, Казахстану, Узбекистану.

В 1979р. Вінницький державний педагогічний інститут став четвертим в Україні вищим педагогічним закладом першої категорії. У 1993р. інституту видана ліцензія освітньої діяльності з 10-ти спеціальностей за IV-м рівнем акредитації та з 2-х— за ІІІ-м рівнем, а у 1997р.

     Міністерство освіти атестувало 14 заявлених інститутом спеціальностей. Постановою Кабінету Міністрів №122 від 4 лютого 1998р. інститут реорганізовано в педагогічний університет ім. М. Коцюбинського. 9 червня 1998 року Державна акредитаційна комісія визнала педуніверситет акредитованим за статусом закладу вищої освіти IV рівня.

У 1999 році за результатами конкурсу «Софія Київська» педуніверситет увійшов до складу п'ятірки найкращих педагогічних вищих закладів освіти України, а в 2000 і 2001 роках— до складу десятки найкращих гуманітарних та педагогічних вищих закладів освіти України. Окрім того, 24 серпня 2002 року Міжнародний Академічний Рейтинг популярності та якості «Золота Фортуна» нагородив Вінницький державний педагогічний університет срібною медаллю «Незалежність України» в номінації «За вагомий внесок у справу підготовки висококваліфікованих кадрів для народної освіти України».

Сучасність

     З 2003 року ректором працює Шестопалюк Олександр Васильович, академік АН вищої освіти України, доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник освіти України.У 1999 році він здобув фах юриста у Київському державному торгово-економічному університеті, захистив кандидатську, а у 2010 році – докторську дисертацію.

Із змінами керівництва у ВНЗ розпочато масштабну роботу з реформування всіх сфер університетського життя: реорганізовується структура ВНЗ; вдосконалюється навчально-виховний процес, відкриваються нові спеціальності, активізується наукова робота викладачів та студентів, оновлюється зміст роботи органів самоврядування, профспілки, змінюється матеріально-технічна база, проводиться значна робота з упорядкування та озеленення території університетського містечка тощо.

Нині педуніверситет є багатопрофільним вищим навчальним закладом. Підготовка вчительських кадрів здійснюється за денною і заочною формою навчання в 5-х інститутах: перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук, філології й журналістики, фізичного виховання і спорту, історії, етнології і права, іноземних мов; на 3-х факультетах: підготовки вчителів початкових класів, музично-педагогічному, природничо-географічному.

     Матеріально-технічна база: 3 навчально-лабораторні корпуси, обчислювальний центр, актова зала на 650 місць, 3 спортивні зали, бібліотека з фондом понад 500 тис. примірників, 5 читальних залів на 500 посадочних місць. Університет має сенаторій-профілакторій, заклади культурно-побутового призначення тощо.

За 95 років свого функціонування Вінницький педуніверситет пройшов шлях від невеликого учительського інституту до одного з найбільших вищих навчальних закладів України IV рівня акредитації. За цей час підготовлено майже 60 тис. учителів. Чимало випускників університету захистили кандидатські і докторські дисертації, етапи Заслуженими працівниками та відмінниками освіти України. Серед випускників педуніверситету— високі державні посадовці, керівники місцевого самоврядування різних рівнів, політики, письменники, діячі освіти і науки, відомі митці та спортсмени.

На честь університету названо малу планету 13904 Унівінниця.

Ректори

•          М.Д. Запольський (вересень 1912-1922 р.)
•          Ф.А. Кондрацький (1922-1924 р.)
•          М.С. Шлепаков (1925-1930 р.)
•          А.Я. Гібер (1930-1933 р.)
•          І.Д. Малий (1933-1935р.)
•          Т.О. Купріянов (1935-1937 р.)
•          Я.К. Литвинов (1937-1941 р.)
•          П.Т. Пацей (1944-1946 р.)
•          О.М. Ткаченко (1946-1961р., з 1961 року працював на посаді ректора інституту)
•          І.П. Грущенко (1969-1976 р.)
•          Н.М. Шунда (1976-2003 р.)
•          О.В. Шестопалюк (з 2003 р.)
•          Н. І.  Лазаренко (з вересня 2015р.)

Нагороди та репутація

     У 1999 році за результатами конкурсу «Софія Київська» педуніверситет увійшов до складу п'ятірки найкращих педагогічних вищих закладів освіти України, а в 2000 і 2001 роках - до складу десятки найкращих гуманітарних та педагогічних вищих закладів освіти України. Окрім того, 24 серпня 2002 року Міжнародний Академічний Рейтинг популярності та якості „Золота Фортуна" нагородив Вінницький державний педагогічний університет срібною медаллю „Незалежність України" в номінації „За вагомий внесок у справу підготовки висококваліфікованих кадрів для народної освіти України".